За прогнозами експертів, найближчі п’ять років будуть переломними, оскільки роботу втратять майже 85 млн осіб. А сприятиме таким змінам так звана революція роботів.

Управлінці залежать від навичок підлеглих у досягненні своїх корпоративних та особистих кар’єрних цілей.

Дуже часто ми переймаємо закордонний досвід. Це стосується всіх сфер нашого життя і робить його простішим. Щоб поліпшити процес працевлаштування, теж дещо запозичили в іноземних компаній. А саме – підписання «Пропозиції щодо працевлаштування» між кандидатом і роботодавцем.

Державна служба з питань праці повідомила про посилення контролю бізнесу щодо трудового оформлення своїх працівників. Перевірки проводитимуться також за сприяння співробітників Державної податкової служби, Національної поліції, центрів зайнятості, Пенсійного фонду, органів місцевого самоврядування тощо. Основною метою таких перевірок буде виявлення неоформлених працівників.

Замовник – рекрутингова агенція «Фінансовий персонал», яка була заснована у 2007 році. Основними унікальними перевагами є те, що «Фінансовий персонал» спеціалізується виключно на пошуку працівників у бухгалтерській сфері та фінансистів (економістів). Також ключову роль відіграє те, що всі рекрутери агенції обов’язково мусять мати попередній досвід роботи в одній з цих галузей. 

Всім рекрутерам відома відповідь клієнта на запитання «Коли потрібно надати кандидатів?» — «Вчора!» Саме з такого короткого діалогу починаються проблеми. Бо, на жаль, не кожен рекрутер може відповісти співрозмовникові такою ж відвертістю і поділитися великою «таємницею»: щоб отримати кандидатів на вчора, треба було починати пошук позавчора. Тому далі стає не тільки більше, але й гірше. Як правило, працедавець, не вгамовуючись, наполягає: «Я не хочу чекати, коли ви надасте мені пул з трьох-п’яти кандидатів, давайте тоді, коли їх знайдете!» І тут, погоджуючись на вимогу замовника, недосвідчений рекрутер робить велику помилку, яка у 99% випадків призводить до катастрофічних наслідків. Яких саме?

Карантин триває, але уряд має працювати. Тому оприлюднення стратегії виходу України з карантину було очікуваним та важливим для суспільства.

Поступово люди звикають до нових умов. Так, у зв'язку з коронавірусом відбулося дуже багато змін у різних сферах життя населення. Звісно, що водночас не може настати повна ізоляція, і найважливіші галузі мають функціонувати. Що стосується державних організацій, то більшість перейшли на дистанційний режим роботи. Взагалі, дистанційна робота давно вже не є чимось недосяжним і новим. Адже багато організацій працюють в цьому напрямку і запевняють, що цей крок у майбутнє є досить важливим. Тож такий перехід став передбачуваним, і зараз постає питання, як працювати після завершення карантину.

Звісно, все прийде до норми та потрібно буде відновлювати робочий процес. Тому налагодженням графіку роботи й оптимізацією робочого процесу займаються вже зараз. Так, прем’єр-міністр оприлюднив стратегію виходу України з карантину. Поки що це лише напрацювання, але обіцяють, що «до початку травня Україна піде на роботу». У зв’язку з цим потрібно буде вирішити низку проблем, а саме – надання робочих місць, допомога малому та середньому бізнесу, зняття обмежень у роботі громадського транспорту та прийняття рішення щодо умов роботи.

Було проведено низку опитувань для того, щоб з’ясувати, як роботодавці ставляться до дистанційної роботи. Згідно з результатами, більшість прагне повернутися до звичайного офісного режиму. Це обумовлено технічними складнощами, проблематичністю контролювати робочий процес та зниженням продуктивності працівників. Позитивним моментом дистанційної роботи визнали фінансову складову. Економію відзначили до 20% опитаних.

У зв’язку з ситуацією потрібно приймати швидкі та продуктивні рішення. До впровадження дистанційної роботи можна ставитися по-різному.  Деякі організації давно хотіли спробувати цей напрям, і карантин посприяв швидкій реалізації. Інші – вперше випробували такий спосіб роботи. А решті пощастило найменше: карантин призвів до фінансової діри в таких сферах, як готельно-ресторанний бізнес, туризм, розважально-культурні заклади, б'юті-сервіс та ін. Звичайно, працювати дистанційно в таких галузях неможливо.

Як висновок, можна сказати вже таку знайому фразу: «Що нас не вбиває, робить сильнішими», тому загальними зусиллями ми збережемо здоров’я, подолаємо кризу та знайдемо нові і несподівані шляхи розв’язання будь-яких проблем.

Вектор змін у Кодексі законів про працю як двигун трудової реформи.