Якщо звернутися до статистики, то стає очевидним той факт, що штат більшості заводів складається з працівників 40+. Вражає, що переважна більшість з них є пенсіонерами.

Нині спостерігається гострий дефіцит молодих спеціалістів на великих промислових підприємствах різних сфер, починаючи від машинобудування та металургії, закінчуючи хімічною промисловістю та енергетикою. Наразі більшу частину робочих місць займають пенсіонери. Звичайно, досвід роботи та професіоналізм працівників цієї вікової категорії цінується, але питання молодих кадрів стає критичним. Адже, якщо ця тенденція буде продовжуватися, то зовсім скоро великі підприємства змушені будуть припинити свою роботу.

Відсоткове співвідношення деяких підприємств є критичним через те, що 100% їхніх працівників  – це пенсіонери. А середній вік працівників більшості підприємств України – 51 рік. І тільки 10% молодші за 35 років.

З кожним роком кількість пенсіонерів на заводах зростає, починаючи від звичайних робітників та закінчуючи керівництвом. А пов’язано це не тільки з бажанням працювати в даному напрямку, а також з освітою. Адже при працевлаштуванні важливим та рушійним фактором є наявність принаймні середньої спеціальної освіти. Дивно, що навіть молоді спеціалісти з освітою, коли починають працювати, всьому навчаються заново, оскільки знання, отримані в навчальних закладах, зовсім не відповідають трудовим реаліям. У молодих спеціалістів великий багаж теорії, яка в більшості випадків неактуальна. Також «ріже око» абсолютна відсутність практики. Навчальні заклади не встигають змінювати програму навчання синхронно з потребами ринку та внутрішніми змінами підприємств. Причому, це стосується працівників як з вищою освітою, так і зі спеціальною. Спостерігається великий дефіцит фахівців інженерно-технічних спеціальностей.

Для розв’язання цієї проблеми залучили Міністерство освіти та науки – щоб популяризувати серед абітурієнтів затребувані спеціальності, виділяти більше бюджетних місць, мотивувати та заохочувати молоде покоління, стимулювати амбітних робітників підвищувати кваліфікацію, давати можливість розвитку та кар’єрних здобутків.

Звичайно, в наш час нелегко заохочувати молодь працювати на заводі, але якщо держава надаватиме належну підтримку та освіту, то все можливо.