Цією публікацією Action Group, як складова частина міжнародної мережі Future Manager, стартує цикл публікацій на тему сучасних трендів на світовому ринку праці. Ми будемо як перекладати українською тексти FM, так і писати власні. Слідкуйте за оновленнями!
Результати останніх досліджень, проведених Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), показують швидке старіння населення.
І на перший план виходить потреба у покращенні ситуації на ринку праці для працівників старшого віку, а також у припиненні виснажливого для економік країн зростання соціальних виплат.
Ось деякі дані з останнього звіту ОЕСР. Середній вік населення, за прогнозами, підніметься з 40 років станом на сьогодні до 45 у 2050-х, а співвідношення людей від 65 років у співвідношенні до людей робочого віку (15-64) зросте з 1х4 у 2019 році до 2х5 у 2050-му.
Старіння населення, яке є наслідком зростання очікуваної тривалості життя і низького рівня народжуваності, буде чинником, що негативно впливатиме на усі складові потенційного економічного зростання в майбутньому.
Водночас поведінкові зміни і державна політика щодо старіння населення можуть певною мірою запобігти цьому. Можна спрогнозувати, що старіння населення з часом зменшить приплив нової робочої сили, а старші працівники матимуть нижчу активність. Зниження народжуваності скоротить приплив молоді на ринок робочої сили і, як наслідок, призведе до зменшення рівня ВВП на душу населення.
Проте зростання очікуваної тривалості життя і реформи сектора в країнах ОЕСР спричинило те, що старші люди (віком 55-64 рр.) стали активнішими на ринку робочої сили, ніж будь-коли раніше. Проте досі є певні країни, де потрібно докласти значно більших зусиль, щоби ця категорія працівників (55-64 рр.) відчувала себе краще включеною у ринок праці. Не кажучи уже про подовження професійного життя після 65-ти — особливо там, де активність населення віком 55-64 рр. уже зараз на доволі високому рівні.
Також не можна випускати з уваги — особливо у економіках, які розвиваються, — інші ключові виклики. Як, наприклад, плавне залучення на ринок праці молоді. Це може запобігти накопиченню проблем, що пізніше можуть призвести до небажання працювати у старшому віці.
Багато країн ОЕСР уже нині серйозно підходять до пошуків виходу з ситуації, що складається. Зокрема, встановлений законом пенсійний вік змінено за принципом “67 років” — це “нові 65 років”. А деякі країни пішли іще далі. Але для того, щоби стимулювати людей такого віку працювати довше, цього недостатньо. Для них треба створювати кращі можливості.
Для покращення можливостей щодо працевлаштування у старшому віці критично важливо підтримувати працездатність працівників протягом усього періоду роботи. Це ключова вимога для довгої і продуктивної кар’єри. У контексті старіння населення можливість мобілізації робочої сили старшого віку і, відповідно, підтримання її високої продуктивності — критично-важливий чинник.
Це вимагає забезпечення умов для старших працівників, які дозволять залишатися працездатними і володіти сучасними професійними навичками. А це означає, що необхідно надати їм доступ до кращих можливостей працевлаштування, це створить для них сприятливі умови для адаптації до змін на ринку праці і набуття нових навичок.
Значна кількість країн уже запровадила реформи державного пенсійного забезпечення, страхування з тимчасової втрати працездатності та інших програм соціального захисту. У багатьох країнах світу вже піднято пенсійний вік і суттєво зменшено щедрість формул з нарахування бонусів. І уряди не планують на цьому зупинятися.
Але у той час коли політичні діячі продовжують обговорювати майбутнє соціальних програм, вони мусять тримати у фокусі наслідки, які матиме для добробуту населення не тільки саме збільшення тривалості життя, але також і зростаючий розрив за соціально-економічним статусом, який це явище тягне за собою.
Переклад: © Action Group, 2020. При будь-якому використанні матеріалу активне посилання на сайт actiong.com.ua є обов’язковим.